Кожен українець чув і знає про незламну жінку України, яку ставлять один ряд з Шевченком і яка зробила великий вклад в історію українською літератури. Письменниця, перекладач і діяч - Леся Українка.
Цю людину має ставати в приклад кожен з нас. Не зважаючи на тяжку хворобу з якою вона боролась усе життя, Леся залишалась красивою, неповторною і продовжувала писати через болі і страждання. Ми не можемо навіть уявити, як бути в такому становищі. З дев'яти років, Леся пише свої перші вірші. За декілька років назбиралось сотні творів, але на даний час відомо, що половину так і не було видано. Пройшло сто п'ять років з смерті письменниці, але вона залишила в нас в серці свою творчістю, мужністю і натхнення. І в цьому полягає її неповторність. Її поезії зачаровують своїм стилем, мотивом і багатством переживань революційної жінки . А вірші Лесі, це ж просто відображення її життя, її індивідуальності і мудрості. Вивчаючи творчість Лесі в початкових класах, нас заставляли все читати і вчити, і я робила це через муки. Але зараз, я жалію про це. Дивовижний Вірш "Конвалія" написаний Лесею в тринадцять років, який описує природу, її почуття і злобу людини, до бідної, маленької рослинки мене зачарував. Якщо порівнювати тринадцяти річну Лесю, яка вже багато часу писала і сучасних дітей, які окрім смартфона не бачать нічого, навіть немає сенсу цього робити, бо схожості не знайдеться. Письменниця неодноразово проявила себе в драматургії. Вершиною стала драма-феєрія "Лісова пісня", яка описує неповторність і красу природи.
Леся Українка - це жінка яка є на межі сучасності і минулого, яку ми вивчаємо, і кожного разу дивуємося її геніальністю.
Немає коментарів:
Дописати коментар